QGIS та GRASS у біогеографічних дослідженнях Піренейського півострова¶

Я почала використовувати ГІС у своїй роботі з біогеографіі близько 10 років тому. Під час стажування, написання кандидатської дисертації та виконання двох інших дослідницьких робіт я використовувала власницьке програмне забезпечення, яке було встановлене та використовувалось на робочому місці — в основному CartaLinx, Idrisi, ArcView та ArcGIS. Але мене дратувало те, що нам постійно доводиться повертатися до питань поновлення ліцензій а також те, що я не можу використовувати це програмне забезпечення деінде, якщо не придбаю свою власну ліцензію.

Distribution of Spanish algyroides — Розповсюдження Spanish algyroides (Algyroides marchi) у трьох просторових масштабах з двох різних джерел.¶

Декілька разів я думала про те, що перехід на вільне програмне забезпечення може позбавити мене цих проблем. Однак, було упереджене ставлення до аналітичних можливостей вільного програмного забезпечення. І навіть після того, як я почула про потенціал GRASS, я все ще сумнівалась, оскільки думала, що навчитися працювати у нових програмах буде важко. Також я побоювалась, що перенесення всіх карт та методів аналізу, що я вже створила, буде важким та тривалим. На початку навчання в аспірантурі у 2008 році, я нарешті вирішила спробувати та пройшла курс по роботі в QGIS та GRASS. Це було чи не найкращим рішенням у моєму професійному житті! Я виявила, що QGIS має дуже зручний та зрозумілий інтерфейс до GRASS, вони ідеально доповнюють одна одну та мають всі необхідні для мене аналітичні можливості.

Я почала використовувати обидві програми одразу після курсу. Я не тільки почала виконувати всі нові роботи в QGIS/GRASS [наприклад, 1, 2], але також використовувала їх у продовженні попередніх робіт, які починала виконувати у власницькому програмному забезпеченні. Наприклад, я створила моделі розповсюдження видри [3] та хохулі [4] на Піренейському півострові. Після переходу на QGIS-GRASS я проаналізувала як ці моделі працюють на більше детальних масштабах [5]. Інша робота про біогеографічний зв’язок іберійської рисі та кролів [6] отримала своє продовження після переходу на QGIS-GRASS [7]. Я не тільки не мала жодних проблем з переносом даних та результатів, виявилось що виконувати необхідні дії у новому програмному забезпечені значно легше і, крім того, я можу робити додаткові види аналізу, які були недоступні в раніше використовуваних програмах.

Environmental suitability for the Pyrenean desman — Екологічна придатність для піренейської хохулі(Galemys pyrenaicus) на півночі Каталонії (Іспанія) разом з даним про наявність, відсутність та випадковими точками.¶

Підсумки¶

В цілому перехід на QGIS/GRASS не приніс мені нічого крім переваг. Тепер я можу вільно працювати на роботі, вдома, та на своєму ноутбуку під час подорожей і не перейматися з приводу ліцензій або перехід у інший університет. Вільне програмне забезпечення задовольняє всі потреби моїх досліджень та дає мені свободу, яку я хотіла.

Посилання¶

[1] Barbosa A.M., Fontaneto D., Marini L. & Pautasso M. (2010) Is the human population a large-scale indicator of the species richness of ground beetles? Animal Conservation, early view. doi: 10.1111/j.1469-1795.2010.00363.x.
[2] Fontaneto D., Barbosa A.M., Pautasso M. & Segers H. (submitted) The „rotiferologist“ effect and the drivers of species richness in rotifers.
[3] Barbosa, A.M., R. Real, J. Olivero & J.M. Vargas, 2003. Otter (Lutra lutra) distribution modeling at two resolution scales suited to conservation planning in the Iberian Peninsula. Biological Conservation, 114:377-387.
[4] Barbosa A.M., Real R. & Vargas J.M. (2009) Transferability of environmental favourability models in geographic space: the case of the Iberian desman (Galemys pyrenaicus) in Portugal and Spain. Ecological Modelling 220: 747-754. doi: 10.1016/j.ecolmodel.2008.12.004
[5] Barbosa A.M., Real R. & Vargas J.M. (2010) Use of coarse-resolution models of species“ distributions to guide local conservation inferences. Conservation Biology, early vew. doi: 10.1111/j.1523-1739.2010.01517.x
[6] Real R., A. M. Barbosa, A. Rodríguez, F. J. García, J. M. Vargas, L. J. Palomo & M. Delibes, 2008. Conservation biogeography of ecologically-interacting species: the case of the Iberian lynx and the European rabbit. Diversity and Distributions, 15: 390–400. doi: 10.1111/j.1472-4642.2008.00546.x.
[7] Barbosa, A.M. & Real, R. (in press) Favourable areas for expansion and reintroduction of Iberian lynx accounting for distribution trends and genetic diversity of the European rabbit. Wildlife Biology in Practice.»

Автор¶

This article was contributed in July 2010 by A. Márcia Barbosa. She is a post-doctoral researcher at Imperial College London (UK) and the University of Évora (Portugal).