Картографування місцевості та орнітофауни в заповіднику Amurum у Нігерії¶
Лісовий заповідник Amurum знаходиться неподалік від міста Джос, штат Плато, Нігерія. Його було створено за поданням A.P. Leventis Ornithological Research Institute (APLORI) для задач збереження природи,навчання та наукових досліджень. APLORI створено на кафедрі зоології університету м. Джос. Щорічно група мотивованих студентів з усієї Нігерії проходить там навчання з природоохоронної біології, статистики (з використанням R), а з 2011 р. і з ГІС. Протягом двох тижнів 2011 р. ми вивчали базові поняття ГІС та вчились застосовувати ці знання для вирішення різних природоохоронних задач у QGIS. У цій статті ми опишемо як саме ми використовували QGIS для картографування території заповідника та як ці карти використовувались для визначення просторового розподілу орнітофауни та біорізноманіття.
Учасники курсу¶
Картографування висот та ареалів¶
Рельєф: ми завантажити вільні шари висот (NASA Shuttle Radar Topographic Mission, SRTM) на територію заповідника (докладніше про SRTM тут: http://www.cgiar-csi.org/data/elevation/item/45-srtm-90m-digital-elevation-database-v41).
За допомогою GDALTools ми об’єднали тайли, а потім обрізали растр по межі заповідника, і таким чином отримали відносно невеликий шар. За допомогою GPS було зібрано дані про висоту різних точок заповідника.
Загалом, дані SRTM узгоджуються з даними GPS. За допомогою GDALTools були розраховані тіньова відмивка та крутизна схилів. Ці величини є важливими, оскільки вони пов’язані з типом ареалу.
Знімок екрана QGIS¶
Так як ми хотіли створити високоякісну карту, ми інтерполювали вихідну (обрізану) карту висот. Для цього ми використовували інструмент warp з набору GDALTools. А за допомогою інструменту contours ми отримали горизонталі.
Координати меж заповідника було отримано за допомогою GPS. Маршрутні точки та треки були завантажені з GPS за допомогою плаґіна «Інструменти GPS». З них ми створили полігональний shape-файл. Так само було отримано дороги на території заповідника.
Ми швидко створили карту ареалів заповідника, використовуючи в якості основи супутниковий знімок Google, який був завантажений у проект за допомогою плаґіна OpenLayers. У заповіднику можна виділити три ареали: савани, галерейний ліс та скельна порода. З супутникового знімку були оцифровані межі цих трьох ареалів. Правильне налаштування прилипання дозволило уникнути топологічних помилок.
Розповсюдження птахів та різноманітність¶
На основі карти ареалів було згенеровано випадкові точки. Число точок у кожному ареалі залежало від його площі.
Учасники курсу¶
Для цього ми скористалися інструментом «Випадкові точки» плаґіна fTools. Протягом двох днів групи студентів (по 2 у кожній) відвідали всі точки, що в цілому складає 38 точок на весь заповідник. Дані спостережень були внесені у таблицю та проаналізовані за допомогою R. Крім того, був розрахований індекс різноманітності Шеннона-Вінера. Після об’єднання даних спостережень та координат точок, вони були експортовані у файл CSV, який в свою чергу був завантажений у QGIS. На основі вищезазначених шарів ми створили карту найбільш важливих ареалів та пташиного різноманіття заповідника.
Підсумки¶
В цілому курс був дуже успішним. Ми — група студентів без досвіду використання ГІС — із задоволенням працювали в QGIS. За декілька тижнів ми змогли створити надзвичайно корисну карту заповідника. Крім того, було визначено межі різних ареалів, що дозволяє провести стратифікацію і отримати більш точну оцінку поширеності різних видів. Тепер, з використанням QGIS, ми можемо проводити екологічні дослідження набагато краще.
Карта: Пташине різноманіття заповідника¶